rus ukr eng
Ексклюзивно

Перспективи співпраці України та МВФ в 2013 році

02.02.2013

Яка ймовірність того, що співпраця України і МВФ буде продовжена?

Я б оцінив український шанс на отримання нових кредитів і продовження співпраці в рамках колишніх програм МВФ як один шанс із п'яти.

Готовність співпрацювати з тією чи іншою країною пов'язані з інтересами країн-донорів МВФ. Особливого інтересу цих країн в підтримці нинішнього керівництва України немає. Це пов'язано як з політичною ситуацією в Україні, так і з нездатністю команди українського президента вибудувати ефективну комунікацію з урядами країн-донорів.

Хоча світова економічна криза зменшила вплив "дипломатії цінностей", криза демократії в Україні є саме тим фактором, який змусить лідерів країн-донорів МВФ холодно поставитися до потреб нашого уряду. У країнах-донорах публічну думку про нинішню політичну ситуацію в Україні змусить західних політиків тримати дистанцію від непопулярного українського президента.

За три роки Банковій так і не вдалося створити надійні канали спілкування із західними лідерами. Серед послів у країнах-донорах МВФ лише один є сильним комунікатором. Але його тримають при ЄС, тоді як рішення в МВФ приймаються при негласному спілкуванні з національними урядами. Неформальні канали, які намагався розвивати Леонід Кожара останні роки, поступаються за своєю ефективністю каналам опозиції.

Шанс на підтримку МВФ є лише у зв'язку з бюрократичною інерцією глобальних інститутів: раз вже Україна стала клієнтом, то кидати його занадто невигідно для МВФ. Якщо продовження співпраці МВФ і України триватиме, то це буде заслугою аж ніяк не української сторони.

Ряд експертів вважає, що і співпраця з МВФ, і розрив відносин з Фондом будуть негативно впливати на розвиток України. Так, відмова в наданні коштів згубно відіб'ється на стабільності української економіки, а виділення кредиту, взятого під підвищення тарифів на газ і скорочення соціальних витрат, викличе хвилювання серед громадян? Потрібно враховувати, що українському уряду необхідно скорочувати витрати. Наше життя не відповідає нашим прибуткам. Виходить, що МВФ висуває правильні вимоги до України. Правильні, але нездійсненні.

Скорочення соціальних видатків бюджету має сенс в ліберальних економіках. Там таке скорочення є примусом до підприємництва. У нашому випадку, примушувати до самозайнятості та підприємництва – на зразок смерті. Маючи колосальну економічну несвободу (у рейтингу економічних свобод - ми в кінці списку), навіть часткова відмова від соціальних виплат буде означати посилення і без того високого рівня соціальної напруженості.

Віктор Янукович розпочав своє правління з реформаторського пориву. Але реформи захлинулися у безглуздій кадровій політиці та дурнуватій боротьбі з політичною опозицією. У результаті нинішні українські лідери стали заручниками рішень по Юлії Тимошенко, регіональним принципом побудови владної команди і неминучого згортання реформ на початку шляху. Нинішня фаза переговорів з МВФ проходить у вкрай невигідних умовах для української сторони.

У зв'язку з тим, ні бюджетна дисципліна, ні прозорість тендерів не були посилені в останні три роки, витрати можливо скорочувати лише щодо тих груп населення, які так і не дали своїх представників у парламент і уряд. Мільйонери-міністри, олігархи та їхні депутати не можуть лобіювати інтереси ні будинків, ні того, що залишилося від середнього класу після кризи. Тому розмова про скорочення витрат стосується саме соціальної частини бюджету.

Я б рекомендував нинішньому українському керівництву поставитися до антикорупційної політики як до джерела доходів у бюджеті. Реальні кроки в цьому напрямку можуть хоча б частково посилити позиції українських переговірників і змінити теми в можливих домовленостях з МВФ: потрібно спробувати перевести розмову зі скорочення витрат на соціальні потреби і скоротити витрати, пов'язані з постійним грабунком державного бюджету.

Михайло Мінаков