rus ukr eng
Новини

Новини

Заходи

Архів

календар подій

Смислові війни ХХI століття

25.09.2013

На зміну інформаційним атакам приходить стратегія відкладених перемог

Про те, чим інформаційна війна відрізняється від смислової, якими засобами можна міняти ціннісні уявлення окремої людини і парадигму цілої держави, відповідальний редактор програми «НГ- сценарії» Юрій Соломонов розмовляє з доктором філологічних наук, професором Національної академії державного управління (Київ), відомим фахівцем в галузі комунікативних технологій Георгієм Почепцовим. 

- Георгій Георгійович, ви один з найбільш визнаних на пострадянському просторі теоретиків інформаційних воєн. За вашими підручниками і монографіями цю науку осягали ще в СРСР. Виходить, ці війни ніколи не підуть в історію?

- Так, це залишається з нами, поки є ми та інформаційний простір. Конфлікти у світі інформації створюються людьми. Тому у всіх випадках можна говорити лише про масштаб цієї конфліктності та її системністьі. А якщо ми бачимо державне, а значить, системне втручання однієї країни в інформаційне поле іншої, то, по суті, це і є інформаційна війна. 

- Чи можна це відрізнити, скажімо, від політичного скандалу? - Звичайно. У типовій моделі інформаційної війни діють три важливих правила. Перше - будь-яку реальну або штучно створену ситуацію учасники інтерпретують виключно як негативну. Друге - кожен окремий факт представляється як закономірність. Третє - акцент робиться на негативні наслідки події, вони повинні виражатися в жертвах, збитках, в неодмінному погіршенні існуючої реальності. 

Важливим чинником інформаційної війни є фрейм ( frame - кадр, рамка). Тобто це якийсь набір соціальних уявлень про конкретну подію, явище і т.д. У цих умовах людина визначає, оцінює ситуацію, в якій знаходиться. При цьому фрейм має незавершеність інформації про дійсність. Наприклад, якщо в конфлікті є агресор, то обов'язково потрібні жертви і герої. Якщо є патріоти, то десь ховаються зрадники - на них людині потрібно вказати. Природно, кожна сторона по-своєму заповнює ці порожнечі. Так, у південноосетинському конфлікті для Росії Грузія була агресором. А в Грузії Росія представлялася імперським загарбником. 

Звичайна війна поширюється на простір фізичний, інформаційна - на інформаційний. А смислова війна займає віртуальний простір, впливаючи на пізнавальну сферу людини. Імперії минулого переважно робили ставку на захоплення фізичного простору, маючи на це багато часу і ресурсів. Сьогодні воюючих більше цікавлять інформаційний і віртуальний простори, які підвищують ефективність війни фізичної. Додавання інформаційного і віртуального факторів здійснює найсильніший вплив на результат фізичного протистояння. Крім того, сьогодні фізична війна стала небезпечною.

З повною версією інтерв'ю можна ознайомитися у джерелі: Независимая газета

Переклад українською: Фонд якісної політики