rus ukr eng
Новини

Новини

Заходи

Архів

календар подій

2013 на фінансових ринках став дуже невдалим для країн

20.09.2013

Одночасно з падінням курсів валют ускладнився доступ країн, що розвиваються до міжнародних кредитних ринків

Бразильський реал впав на 13 % проти долара США, індійська рупія - на 15 %, російський рубль - на 8 %, турецька ліра - на 10%, індонезійська рупія - приблизно на 12%, малайзійський рінггіт - на 7 %, тайський бат - на 4%, а південноафриканський ранд - на 18 %. До того ж, за останні три місяці падіння прискорилося

Одночасно з падінням курсів валют ускладнився доступ країн, що розвиваються до міжнародних кредитних ринків.

Прибутковість бразильських облігацій, номінованих у доларі США, виросла в два рази в порівнянні зі своїм мінімальним значенням у 2012 році - з 2,5 % до 5 %. Аналогічно, прибутковість доларових облігацій Туреччини зросла з 3,17 % до майже 6 %. Прибутковість доларових облігацій Індонезії перевищила 6%, при мінімальному значенні минулого року 2,84 %.

Центральні банки країн, що розвиваються протягом 2013 року втратили близько $ 80 млрд. резервів. Тільки за літо резерви ЦБ Індонезії знизилися на 14%, Туреччини - на 13 %, а Індії - на 6 %.

У деяких країнах погіршення ситуації на фінансових ринках вже почало негативно відбиватися на реальному секторі. В якості прикладів можна навести Індію, для якої HSBC Manufacturing PMI (індекс стану промислового виробництва, що складається на основі опитування менеджерів із закупівель) у серпні показав спад у промисловому виробництві, вперше з часів кризи 2008-2009 років, Бразилію, чиї темпи зростання стали, фактично, нульовими, і Росію, для якої прогнозують зростання ВВП менш ніж на 2%.

Про Індію вже згадують навіть у контексті можливого звернення за допомогою до МВФ. Втім, індійський випадок - одночасні загрозливий стан платіжного балансу, дефіцит бюджету, відтік капіталу та послаблення реального сектора - не унікальний. Схожим чином розвивається ситуація в Бразилії, Туреччини, Індонезії та ПАР, в дещо меншій мірі - в Малайзії і Таїланді. 

Нова Азіатська криза ?

На перший погляд, ситуація нагадує знамениту Азіатську кризу 1997 року. Для мешканців України цей спогад повинен мати особливо неприємний відтінок - саме погіршення стану світових фінансових ринків у 1997 році призвело до дефолту 1998 року в Росії, який завдав жорстокого удару по українській економіці.

Схожою з 1997 роком є і безпосередня причина нинішньої кризи.

Тоді причиною кризи стала травнева заява Банку Японії про швидке підняття процентних ставок, тобто жорсткістю монетарної політики. Вже до початок липня це призвело до обвалу тайського бата, що вважається «офіційним» моментом початку Азіатської кризи.Схожим чином почалася нинішня низка фінансових проблем у країнах, що розвиваються. Принаймні, проблеми різко посилилися після травневих і червневих заяв глави ФРС Бена Бернанке, в яких він сказав про можливе згортання програми «кількісного пом'якшення» з вересня. (Йдеться про закупівлі Федеральною резервною системою США фінансових активів за емісійні кошти). Згортання «кількісного пом'якшення», природно, призведе до жорсткості монетарної політики. Це викликало бурхливу реакцію ринків.Реакція пов'язана із залежністю розвинених країн від монетарної політики США, в яку вони потрапили після кризи 2008-2009 років.

В економіках першої групи країн зростання, фактично, зупинилося, або стало вкрай слабким. Для стимулювання росту вони були змушені піти на безпрецедентні заходи з пом'якшення монетарної політики - те саме «кількісне пом'якшення» та аналогічні йому запобыжны заходи Центральних банків у Європі та Японії.

У той же час, країни, що розвиваються зберегли більш високі темпи зростання. Багато в чому через політику Китаю, який активно стимулював інвестиції у власну економіку (в першу чергу - в будівництво), що створило підвищений попит на сировинні товари країн, що розвиваються. Відносно високі темпи зростання зробили економіки цих країн привабливими для інвесторів з розвинених країн, у яких був наддешеве джерело фінансування.

Результатом став масштабний приплив капіталу, в першу чергу, боргового. З розвинених країн у краъни,  що розвиваються. Цей приток роздув вартість активів країн, що розвиваються, різко знизив вартість позик для них. Але одночасно приплив інвестицій підвищив курси валют країн, що розвиваються і рівень внутрішніх цін, що призвело до сильного падіння конкурентоспроможності цих країн у світі. Наслідком стало формування негативних балансів торгівлі і входження країн, що розвиваються в залежність від вищеописаного припливу капіталу. У цьому сенсі, нинішня ситуація також схожа на 1997 рік.

Окремо варто згадати ще одну загрозу для країн. Більш довгострокову і, можливо, більш серйозну, ніж жорсткість монетарної політики.Йдеться про падіння темпів зростання у Китаї, який починає входити у складний період зміни економічної моделі. Китай є, з великим відривом, найбільшою з економік, що розвиваються і саме зростання в Китаї створювало левову частку зростання ВВП цієї групи країн за останні десятиліття. Довгострокове падіння темпів зростання ВВП Китаю негативно відіб'ється на всьому світі, що розвивається.

Ситуація, таким чином, виглядає вельми загрозливо.

Втім, поки що експерти не очікують повномасштабного повторення Азіатської кризи. Наприклад, Роберт Паркер, старший радник і член Інвестиційного комітету Credit Suisse, вважає, що ситуація зараз принципово відрізняється від 1997 року. За його словами, на цей раз країни, що розвиваються володіють: набагато більш високим рівнем золото - валютних резервів, що дає можливість краще чинити опір кризам платіжного балансу ; плаваючим курсам валют, які, на відміну від фіксованих курсів 90- х років, дозволяють швидко відновлювати конкурентоспроможність за допомогою девальвацій і тим самим підтримувати свої економіки (України це не стосується, - LB.ua) ; значною частиною боргу в місцевій, а не в іноземній валюті, що дозволяє уникнути зростання боргового навантаження при девальвації.

Час покаже, чи буде цих факторів досить для того, щоб не дати нинішній кризі розростися до масштабів 1997 року.

Джерело: Лівий берег

Переклад українською: Фонд якісної політики